СЕЛЕКЦІОНЕРИ КЛЕМАТИСІВ

Михайло Іванович Орлов

Михайло Іванович Орлов народився 16 листопада 1918 р. у селі Щуче Осташевського району Калінінської області (Росія) в сім»ї селян. У 1935 р, після закінчення 7-річної школи, для продовження навчання переїхав до батька в Ленінград і вступив на робітфак при Ленінградському інженерно-будівельному інституті, після закінчення якого в 1938 р. вступив на перший курс факультету міського зеленого будівництва Ленінградської лісотехнічної академії.

Початок Великої Вітчизняної війни студент 3-го курсу Михайло Орлов зустрів на виробничій практиці у колгоспі ”Держзеленгосподарство” м. Сталінграда. Після повернення  в Ленінград у серпні 1941 р, поспішав у військомат, бажаючи потрапити  на фронт добровольцем, але йому відмовили,  як студенту 4-го курсу. У серпні-вересні 1941 р, разом з усіма студентами, він брав участь в оборонних роботах під Ленінградом. Нещодавно розпочаті заняття в академії було перервано. Під час блокади працював вантажником автобази, а в березні 1942г, разом із іншими студентами та співробітниками Лісотехнічної академії був евакуйований на Північний Кавказ у м. Єсентуки, де працював у колгоспі ім С.М. Кірова. Під час німецької окупації (з 11.08.1942 по 11.01.1943) змушений був продавати свої речі за їжу, згодом приєднався до партизанського загону. Після звільнення Єсентуків, разом із колишніми партизанами, охороняв місто. З 31 січня 1943р. Михайло Орлов перебував у діючій армії, а вже 3 червня 1943 року отримав тяжке поранення, і після тривалого лікування у шпиталі був демобілізований, як інвалід.

У 1945р. оновив навчання на 4-му курсі Ленінградської лісотехнічної академії. Закінчив її у 1947 році з фахом  інженер міського зеленого будівництва. Садово-паркове мистецтво в академії до війни викладав Леонід Іванович Рубцов, на той час визнаний фахівець ландшафтної архітектури та декоративного садівництва. У 1946р. Рубцов переїхав до Києва, до Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (зараз Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України), який на той час починав розбудовуватись. Не розриваючи наукових зв’язків із Ленінградом, Л.І.Рубцов ще деякий час продовжував викладати. Так Леонід Іванович пов’язав своє життя із Києвом. Він дав пораду здібному студенту( М.Орлову) розпочати професійну діяльність у Києві, у ботанічному саду АН України, де молодому спеціалісту відкривалось широке поле діяльності. Безпосередньо тут, у Київському ботанічному саду, проходила переддипломна практика студента М.Орлова.

Після закінчення навчання Михайло Іванович Орлов переїхав до Києва та 19 вересня 1947р. був призначений старшим квітникарем відділу декоративного садівництва Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР. Так розпочалася його робота у Київському ботанічному саду, яка тривала понад 40 років.

Упродовж перших 8 років М.Орлов займався будівництвом експозиційних ділянок ”Партер” та ”Квіткова гірка”, які на той момент мали загальну назву ”Сад безперервного цвітіння”.

З 1956 по 1960 роки навчався в аспірантурі. Його керівником був завідувач відділу дендрології доктор біологічних наук Леонід Іванович Рубцов. У цей час він брав активну участь в експедиціях відділу дендрології, дослідження старих парків України. Тема наукової роботи аспіранта М.Орлова була “Біологічні особливості витких видів роду клематис у зв’язку з культурою цих рослин в УРСР”. З цього часу в його наукових дослідженнях клематис став «рослина з гарними квітами, які потребують ретельного догляду». За цей час М. Орловим, за власним проектом, було створено унікальну ділянку витких рослин. У 1962р. він успішно захистив дисертацію та став кандидатом біологічних наук, а 1965 р. отримав звання старший науковець за спеціальністю ”Ботаніка”. У 1966-1972 роках М.Орлов поєднував селекційну роботу з обов’язками заступника директора ботанічного саду зеленого будівництва та дендропарків, а з 1971 по 1974рр. ще й завідував відділом квіткових та оранжерейних рослин. У 1985р, за створення низки експозиційно-колекційних ділянок у ботанічному саду та досягнень у селекції рослин, М.Орлов отримав Почесну грамоту Президії АН УРСР.  У березні 1988 р. у віці 70 років він написав свою останню службову заяву: ”Прошу звільнити мене від займаної посади з 28.04. У ЦРБС плідно працював із 1947р (40 років), достатньо”.

Михайло Іванович Орлов займався селекційною роботою з 1961р. В 1985р колекція зібраних ним ліан складалася з 126 видів та різновидів, 58 сортів та 61 високодекоративних гібридів великоквіткових клематисів власної селекції. Його сорти мали велику популярність серед квітникарів. Найбільш відомі серед них сорти ”Кармен”, ”Ідеал”, ”Мефістофель”, ”Первісток”, ”Сатурн”, ”Казка”, ”Сувенір” та ”Восток”. Нажаль, Михайло Іванович не оформив на більшість своїх гібридів авторських свідоцтв, хоча десятки з них підготував для цього, вони пройшли первинну оцінку та були передані на держсортвипробування. Авторське свідоцтво було одержано (у співавторстві) лише на сорт ”Супутник”.

І лише, наприкінці 2000 р, вже після смерті Михайла Івановича з Великобританії від Товариства Клематисоводів (British Clematis Society), отримано нагородження (іменна медаль та сертифікат до неї) за сорт клематісу ”Восток”.
В інформації British Clematis Society крім опису цього прекрасного сорту є відомості, що Михайло Іванович вивів цей сорт ще в 1963 році, але в Англію він потрапив лише нещодавно (ймовірно з країн Балтії, тому що в 60-х роках був налагоджений обмін рослин між ЦРБС та ботанічними садами країн Балтії).

М.І.Орлов перший розробив та впровадив методику вирощування гібридних клематисів без укриття в зимовий період не тільки для України, а й для північних зон – Москви, Ленінграда та ін. Колекція ліан ЦРБС служила основою для створення колекцій у ботанічних садах СРСР. Завдяки його старанням великоквіткові клематиси були розмножені та передані до міських розплідників з метою створення там маточників для подальшого широкого впровадження у вертикальне озеленення низки міст (Київ, Запоріжжя, Житомир та ін.)

Михайло Іванович автор близько 40 наукових праць, більшість яких присвячені клематисам. У 1960 р. видавництвом АН УРСР було надруковано ”Інструкції з розмноження та вирощування клематису Жакмана”, а у 1972р у видавництві “Урожай” вийшла його брошура ”Клематиси”. На замовлення Республіканського управління зеленого будівництва в 1972р. було видано ”Методику розмноження та вирощування клематисів”.

Протягом 15 років, на громадських засадах, М.І.Орлов викладав на курсах майстрів квітникарства та декоративного садівництва, які діяли на базі Ботанічного саду, а з 1971 року він керував цими курсами. За цей час було підготовлено близько 600 майстрів декоративного садівництва для всієї України.

Чуйність, щедрість і готовність завжди допомагати товаришам по роботі — основні риси характеру Михайла Івановича, він був для колег зразком людяності та товариства.

Помер Михайло Іванович Орлов 6 вересня 2000р.

Матеріал для статті надано

Наталія Вахновська,
кандидат біологічних наук,
Національний ботанічний сад
ім.М.М.Гришка НАН України.

СОРТИ  СЕЛЕКЦІЇ  М.І.ОРЛОВА:
1 ‘Azhurnyi’, 2 ‘Belaia Noch’, 3 ‘Favorit’, 4 ‘Fenomen’, 5 ‘Gnom’, 6 ‘Ideal’, 7 ‘Karmen’, 8’Katerinka’, 9 ‘Khrustalnyi’, 10 ‘Kiev’, 11’Klavdiia Shulzhenko’, 12 ‘Liuks’,13 ‘Maskarad’ MASQUERADE ™, 14 ‘Mechta’, 15 ‘Mefistofel’,16 ‘Negritianka’, 17 ‘Neptun’, 18 ‘Nezhnost’, 19 ‘Pervenets’, 20 ‘Poliarnaia Zvezda’, 21 ‘Poliarny’, 22 ‘Radost’, 23 ‘Saliut’, 24 ‘Sapfir’, 25 ‘Saturn’ (Orlov), 26 ‘Serdtse Danko’, 27 ‘Severnaia Palmira’, 28 ‘Skazka’, 29 ‘Snezhinka’, 30 ‘Sputnik’, 31 ‘Suvenir’, 32 ‘Talisman’, 33 ‘Triumf’, 34 ‘Venera’, 35 ‘Vostok’, 36 ‘Zakat’, 37 ‘Zoia Kosmodemianskaia’, 38 ‘Zolushka’, 39 ‘Azurit’, 40 ‘Severnoe Sijanije’.

 Олександр Миколайович Волосенко-Валеніс

     Вперше в Нікітському ботанічному саду зайнявся інтродукцією, а потім селекцією клематисів, в 1953 році  Олександр Миколайович Волосенко-Валеніс.  У 1962 році колекція налічувала 138 видів та сортів, у тому числі 11 його селекції.

Народився А. М. Волосенко-Валеніс у 1928 році в місті Полоцьку, в сім’ї музиканта. Він змалку цікавився рослинами, вирощуючи на підвіконні рідкісні квіти. Як згадувала його мати, коли в 1941 році сім’ї довелося евакуюватися зі Смоленська, де вони жили тоді, Сашко повернувся додому, щоб на прощання полити квіти, хоч німецькі снаряди вже рвались на вулицях міста.
Після війни він приїхав до Ялти і навчався у Ялтинському сільськогосподарському технікумі.  Після закінчення якого, у 1948 році розпочав свою трудову діяльність у Нікітському ботанічному саду. Працював садівником, завідував розплідником деревних екзотів. Повернувшись до Ялти після служби в армії, Олександр Миколайович вступив на заочне відділення Кримського сільськогосподарського інституту. Одночасно у відділі дендрології та декоративного садівництва він займається селекцією хвойних порід, гібридизацією сосен, проблемами щеплень атласського кедра, розробляє методи розмноження деревних екзотичних рослин, підбирає сортимент для озеленення сухих безлісних пагорбів біля Ялти.

Давня любов до квітів бере своє і Олександр Миколайович починає збирати і вивчати рідкісну та майже невідому в той час культуру клематису, а потім приступає до селекційної роботи з ними. Метою селекції було виведення високодекоративних сортів, засухо та хворобостійких та добре розмножуваних вегетативно. Для цього вчений використовував віддалену і міжсортову гібридизацію, а також індивідуальний відбір перспективних сіянців з отриманих гібридних форм і їх сортовипробування. О.М.Волосенко-Валеніс був надзвичайно цікавою людиною, яка багато знала і багато читала, розробляючи та використовуючи нові маловідомі методи селекції. Наприклад, принцип підбору пар для схрещування клематисів вперше розроблено О. М. Волосенко-Валенісом. Вони підбиралися за спеціально розробленою ним методикою визначення біологічної спорідненості між видами. Його розробками також є рекомендації щодо насіннєвого та вегетативного розмноження клематисів, їх фенологія та сортооцінка, методика проведення схрещувань, вирощування та відбір сіянців. Він уперше розробив методику державного сортовипробування клематисів. На початку 60-х років блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему «Інтродукція та селекція клематисів для вертикального озеленення на півдні СРСР».

О. М. Волосенко-Валеніс отримав 240 перспективних гібридних форм клематисів, з них 27 рекомендовані Вченою радою Саду для держсортовипробування, масового розмноження та озеленення.

Він прожив надто коротке життя — 23 червня 1967 року його не стало.

Матеріал для статті надано:

Кандидат біологічних наук О. Донюшкина

Молодший научний співробітник НБС Зубкова Н. В.

СОРТИ  СЕЛЕКЦІЇ О.М. ВОЛОСЕНКО -ВАЛЕНІС:

1 ‘Alionushka’ [‘Aljonushka’] 2 ‘Anastasiia Anisimova’ 3 ‘Balerina’ 4 ‘Dymchatyi’ 5 ‘Elegiia’ 6 ‘Fantaziia’ 7 ‘Iadviga Valenis’ 8 ‘Iubileinyi-70′ 9 x jouiniana ‘Bryzgi Moria’ 10 ‘Kapriz’ 11 ‘Kosmicheskaia Melodiia’ 12 ‘Lunnyi Svet’ 13 ‘Luther Burbank’ 14 ‘Metamorfoza’ 15 ‘Nezhdannyi’ 16 ‘Nikitskii Lazurnyi’ 17 ‘Nikitskii Rozovyi’ 18 ‘Nikolai Rubtsov’ 19 ‘Paul Farges’ SUMMER SNOW ™ 20 ‘Sinee Plamia’ 21 ‘Sirenevaia Zvezda’ 22 ‘Vesennee Oblako’

Маргарита Олексіївна Бескаравайна

Роботу з інтродукції та селекції клематисів у Нікітському саду після О.М. Волосенко-Валеніс продовжила Маргарита Олексіївна Бескаравайна.
Маргарита Олексіївна Бескаравайна народилася 9 квітня 1928 року в місті Усмань Липецької області, навчалася у Воронезькому державному університеті у відомого генетика Б. М. Козо-Полянського, закінчила аспірантуру у Московському державному університеті. Молодим спеціалістом працювала на цілині.
Основна її творча та наукова кар’єра відбулася у Нікітському ботанічному саду (Ялта), де вона пропрацювала понад 30 років. Там вона почала працювати з відомим спеціалістом та першим у країні селекціонером клематисів А. Н. Волосенко-Валеніс. У нього прийняла колекцію клематисів і довела її до рівня найкращого в СРСР.

Вона була талановитим селекціонером клематисів, дуже багато зробила для пропаганди цієї культури та впровадження її у практику зеленого будівництва. Нею отримані цікаві наукові результати щодо систематики, фізіології видів роду Клематис. Однак головна її заслуга в тому, що вона вивела близько 50 високодекоративних, стійких до посухи та хвороб сортів клематису. 28 сортів мають авторські свідоцтва, а багато міжнародні сертифікати.

Маргарита Олексіївна написала понад 100 наукових праць, у тому числі 4 книги, в яких викладено результати багаторічної роботи з вивчення клематисів та відображено різні теоретичні та практичні аспекти біології, систематики та селекції цієї культури. Вона вірила у велике майбутнє клематисів,. Тому одна з її книг називається «Клематиси-ліани майбутнього». Вона мріяла про нові сади та парки, в яких клематиси будуть представлені у всьому своєму розмаїтті та рясному квітуванні. У своє 70-річчя Маргарита Олексіївна написала «Клематиси – моє життя! Я присвятила їм своє життя і ніколи не шкодувала про це».

12 липня 2003 року М. О. Бескаравайної не стало, але пам’ять про неї живе в її прекрасних клематисах, в які вона вклала душу і серце.  Її сорти клематисів радують нас з весни до осені своїм пишним цвітінням.

Матеріал для статті надано:

Кандидат біологічних наук О. Донюшкина

Молодший научний співробітник НБС Зубкова Н. В.

СОРТИ  СЕЛЕКЦІЇ  М. О. БЕСКАРАВАЙНОЇ:

1 ‘Ai-nor’ 2 ‘Aleksandrit’ [‘Alexsandrit’] 3 ‘Alionushka’ [‘Aljonushka’] 4 ‘Aliosha’ 5 ‘Alpinist’ 6 ‘Bal Tsvetov’ 7 ‘Balerina’ 8 ‘Belyi Tanets’ 9 ‘Biriuzinka’ 10 ‘Chaika’ 11 ‘Chekhonte’ 12 ‘Christian Steven’ 13 ‘Dymchatyi’ 14 ‘Ialtinskii Etiud’ 15 ‘Iubileinyi-70′ 16 ‘Iunost’ 17 ‘Iuzhnaia Noch’ 18 x jouiniana ‘Bryzgi Moria’ 19 ‘Kamennyi Tsvetok’ 20 ‘Kosmicheskaia Melodiia’ 21 ‘Kozetta’ 22 ‘Krymskaia Volna’ 23 ‘Legenda Gor’ 24 ‘Lesnaia Opera’ 25 ‘Makhrovyi’ 26’Nadezhda’ 27 ‘Nikitskii Rozovyi’ 28 ‘Nikolai Rubtsov’ 29’Olimpiada-80′ 30 ‘Pamiat Serdtsa’ 31 ‘Paul Farges’ SUMMER SNOW ™ 32 ‘Polskaia Varshavianka’ 33 ‘Priznanie’ 34 ‘Rassvet’ 35 ‘Sadko’ 36 ‘Saliut Pobedy’ 37 ‘Serenada Kryma’ 38 ‘Sinii Dozhd’ (‘Blue Rain’) 39 ‘Sizaia Ptitsa’ 40 ‘Slava’ 41 ‘Temnaia Noch’ 42 ‘Tiomnaia Noch’ 43 ‘Varshavianka’ 44 ‘Vechernii Zvon’ 45 ‘Vechnyi Zov’ 46 ‘Zolotoi Iubilei’ 47’Zvezdograd’ 48 Zagadka 49 Nevesta 50 Zvezda Crimea 51 Pesni Koltzova 52Karadag

Олена Андріївна Донюшкина

Олена Андріївна Донюшкіна – учениця та послідовниця Бескаравайної Маргарити Олексіївни.

Народилась 3 вересня 1942 року у місті Новосибірську. Після закінчення середньої школи 1961 року почала працювати в Нікітському ботанічному саду, де пропрацювала 42 роки. 1969 року закінчила Кримський сільськогосподарський інститут без відриву від виробництва.

1981 року закінчила аспірантуру Державного Нікітського ботанічного саду та захистила дисертаційну роботу на тему «Біоекологічні особливості видів роду Clematis L., інтродукованих у Криму».
Оленою Андріївною вперше проведено комплексне вивчення видів, форм та сортів клематису, що є цінним матеріалом для селекції та озеленення. Проведені важливі в теоретичному і практичному плані дослідження з вивчення біології насіння, їх морфології, ступеня диференціації зародка, з’ясування причин тривалого (до 4-х років) збереження схожості у насіння окремих видів, , що дозволяє зробити необхідні рекомендації для виробничого розмноження клематисів, а й може бути основою розробки важливого селекційного методу мутагенезу для видового розмаїття клематисів. Нею встановлена ​​цінна для зеленого будівництва особливість видів, що вивчаються – їх загальна тривалість цвітіння становить майже рік, що відкриває можливість їх цілорічного використання в озелененні в умовах Південного берега Криму.

Олена Андріївна провела докладний аналіз факторів, що обмежують культуру «Клематис» у посушливих умовах Криму, вперше визначено потенційну морозостійкість та зимостійкість для 20 таксонів клематісу.

Донюшкіна Олена Андріївна є оригінатором 18 гібридних форм клематису – кандидатів у сорти, 15 сортів, виведених за її участю прийнято, на Держсортовипробування. Нею опубліковано 63 наукові роботи. Розроблено методичні рекомендації щодо розмноження, вирощування та раціонального використання у вертикальному озелененні Південного Берега Криму та суміжних з ними районів півдня України.

Матеріал для статті надано:

Молодший научний співробітник НБС Зубкова Н. В.

СОРТИ СЕЛЕКЦІЇ  О.А.ДОНЮШКІНОЇ:

‘Гномик’, ‘Звєзда Крима’, ‘Карадаг’, ‘Нєвєста’, ‘Пєсні Кольцова’, ‘Лебедина Пєсня’.

 

Естонські селекціонери Уно та Айлі Ківістик

З 1974 року Уно Ківістик разом зі своєю дружиною Айлі Ківістик почали збирати свою колекцію видів та сортів клематисів. Це було дуже не просто: щоб отримати саджанець нового сорту або живця для щеплення, доводилось їхати за тисячу кілометрів до Ялти,  Києва та інших міст. Поступово вони у своєму саду зібрали велику колекцію клематисів. Творче співробітництво з аматорами та професіоналами селекціонерами дозволило використати накопичений ними досвід. Було вивчено поведінку цих рослин у місцевих кліматичних умовах  Естонії, освоєно методи їх розмноження та агротехніку.

1979 року вони вирішили самі спробувати отримати нові гібриди. Головний  принцип їхньої селекційної роботи це: отримання сортів, рано і рясно квітучих, з цікавим забарвленням, низькорослих, придатних для оформлення балконів, лоджій і терас, зимостійких, які не уражаються хворобами та шкідниками.

За роки селекційної роботи, після спостереження та вивчення понад 6000 сіянців, селекціонери відібрали близько 250 перспективних гібридів та 152 дали назви. Один із перших отриманих сортів є «Valge Daam». Серед їхніх гібридів є справжні шедеври, що відрізняються вишуканістю форм та тонкими нюансами колірних комбінацій. До того ж, багато з них мають світлі відтінки, набагато рідкіші, ніж сині, фіолетові, бордові, на той час. Вони добре ростуть і цвітуть в садах естонських квітникарів, у Латвії, Литві, Україні,  Білорусії та інших країнах.

У своїй роботі вони використовували методи вільного запилення, штучного запилення сумішшю пилку різних сортів та схрещування конкретних батьківських пар.

На жаль, у червні 1998 року пішов із життя Уно Ківістик. Почату ним справу продовжували Айлі Ківістик та їхній син Таїві Ківістик.

Інформація з журналів ”Цвєтоводство”

СОРТИ СЕЛЕКЦІЇ УНО І АЙЛІ КІВІСТИК:
1 ‘Aino’, 2 ‘Aliide’, 3 ‘Anti’, 4 ‘Arni’, 5 ‘Asta’, 6 ‘Agustu’, 7 ‘Bella’, 8 ‘Blonde’, 9 ‘Diana’, 10’Dora’, 11 ‘Eetika’, 12 ‘Ekstra’, 13 ‘Emajogi’, 14 ‘Enas’, 15 ‘Entel’, 16 ‘Esperanto’, 17 ‘Estrella’, 18 ‘Eva’, 19 ‘Evi’, 20 ‘Flamingo’, 21 ‘Gigante’, 22 ‘Hally’, 23 ‘Hea Tuttav’, 24 ‘Hommik’, 25 ‘Huppelaud’, 26 ‘Huvi’, 27 ‘Ilka’, 28 ‘Jorma’, 29 ‘Juuli’, 30 ‘Kaaru’, 31 ‘Kaljas’, 32 ‘Kanskar’, 33 ‘Karla’, 34 ‘Kasmu’ (‘Signe’), 35 ‘Kaunitar, 36 ‘Keila’, 37 ‘Ketu’, 38 ‘Kiki’, 39 ‘Kirimae’, 40 ‘Kirsi’, 41 ‘Klaara’, 42 ‘Koduehe’, 43 ‘Kodupaik’, 44 ‘Kodutaevas’, 45 ‘Kodutrepp’, 46 ‘Koiva’, 47 ‘Kombi’, 48 ‘Kommerei’, 49 ‘Kompliment’, 50 ‘Kose’, 51 ‘Kotkas’, 52 ‘Kullus’, 53 ‘Laine’, 54 ‘Lamille’, 55 ‘Laupaev’,56 ‘Leedu’, 57 ‘Leege’, 58 ‘Legend’, 59 ‘Liisu’, 60 ‘Loki’, 61 ‘Lusti’, 62 ‘Maksi’, 63 ‘Mammut’, 64 ‘Manna’, 65 ‘Mari’, 66 ‘Maria’ (Kivistik), 67 ‘Maerjama’, 68 ‘Marmori’, 69 ‘Meeli’, 70 ‘Meloodia’, 71 ‘Memm’, 72 ‘Mikelite’, 73 ‘Mikla’, 74 ‘Minipuna’, 75 ‘Miniseelik’, 76 ‘Minisini’, 77 ‘Minister’, 78 ‘Motiiv’, 79 ‘Moto’, 80 ‘Mu Meri’, 81 ‘Naaber’, 82 ‘Neeva’, 83 ‘Optimist’, 84 ‘Ouekivi’, 85 ‘Paadimees’, 86 ‘Paala’, 87 ‘Pakapikk’,88 ‘Piilu’ (‘Little Duckling’), 89 ‘Pille’, 90 ‘Pirko’, 91 ‘Pohjanael’, 92 ‘Postimees’, 93 ‘Pulmapaev’, 94 ‘Rahvarinne’ 95 ‘Reiman’, 96 ‘Reino’, 97 ‘Reiu’, 98 ‘Ristimagi’, 99 ‘Rituaal’, 100 ‘Rohutirts’, 101 ‘Roko’, 102 ‘Roko-Kolla’, 103 ‘Romantika’, 104 ‘Roobu’, 105 ‘Roogoja’, 106 ‘Rutu’, 107 ‘Ruudi’, 108 ‘Ruut’, 109 ‘Ryytel’, 110 ‘Saalomon’, 111 ‘Sakala’, 112 ‘Saladus’, 113 ‘Sametsilm’, 114 ‘Semu’, 115 ‘Siirus’, 116 ‘Silmakivi’, 117 ‘Silvi’, 119 ‘Sinislim’, 118 ‘Sinililla’, 120 ‘Sireen’, 121 ‘Taevasina’, 122 ‘Taktika’, 123 ‘Talunik’, 124 ‘Tamula’, 125 ‘Tartu’, 126 ‘Teele’, 127 ‘Teksa’, 128 ‘Tempo’, 129 ‘Tentel’, 130 ‘Tiiu’, 131 ‘Tiivi’, 132 ‘Tommu’, 133 ‘Treve’, 134 ‘Triibu’, 135 ‘Triinu’, 136 ‘Trikatrei’, 137 ‘Tudeng’, 138 ‘Tuttav’, 139 ‘Uhtsi’, 140 ‘Ukuaro’, 141 ‘Valge Daam’, 142 ‘Valle’, 143 ‘Varava’, 144 ‘Veste’, 145 ‘Vetka’, 146 ‘Vihma’, 147 ‘Viking’, 148 ‘Villu’, 149 ‘Viola’, 150 ‘Virve’, 151 ‘Voimula’.

 

Марія Федорівна Шаронова

Марія Федорівна Шаронова народилася 1885 року в Нижегородській губернії. З юних років брала участь у революційній діяльності. Її вперше заарештували у 17 років, потім були ще арешти та заслання.

Повною мірою прагнення зробити життя людей кращим і цікавішим виявилося в її заняттях квітникарством після Жовтневої революції. Творча натура, вміння вибрати мету та невтомно йти до неї, велика працьовитість принесли чудові результати.

Почавши, як і з колекціонування різних декоративних культур, М.Ф. Шаронова з 1938 стала займатися селекцією жоржин, за що була відзначена нагородами Всесоюзної сільськогосподарської виставки — Великою срібною медаллю (1955), Великою золотою медаллю (1958), а також Всесоюзного товариства, охорони природи — великою пам’ятною медаллю (1974). У 1961 році на 1-й міжнародній виставці в Ерфурті (НДР) Марія Федорівна представляла свою колекцію жоржин і була удостоєна Великої золотої медалі. З 20 експонованих сортів особливо були відзначені ”Жар-Птиця” та ”Ніякі Бурі”.

Підсумком селекційної роботи з цією культурою стала брошура ”Жоржини”, видана 1952 року.

Загальновідомі та улюблені флокси її селекції. Серед них — яскравий триплоїдний сорт ”Марія Федорівна Шаронова”.

В 70-ті роки М.Ф. Шаронова захопилася клематисами, коли ця культура вважалася рідкістю у квітникарів-аматорів. Марія Федорівна буквально крупинками збирала відомості про них, вивчала світовий сортимент. Крім того, було необхідно мати колекцію сортів найрізноманітніших забарвлень, рясно та довго квітучих, стійких у нашому кліматі. І ось уже в саду з’явилися дикорослі клематиси фіолетовий, тангутський, а також сортові — ”Ернест Маркхем”, ”Неллі Мозер”, ”Віль де Ліон”, ”Рамона”, ”Лютер Бербанк”. Саме вони після ретельного вивчення стали родоначальниками прекрасних сортів та сіянців Марії Федорівни. На прикладі роботи з клематисами дивуєшся, як багато може зробити цілеспрямована людина, навіть у похилому віці (адже в цей час Шароновій вже виповнилося 85 років). Вона розпочала селекційну роботу зі створення компактних та стійких до хвороб сортів клематисів. Серед сіянців були відібрані такі дивовижні за красою сорти, як ”Анна Герман”- з блакитними зірчастими квітками, ”Георг Отс”- з темно-бузково-фіолетовими, ”Тучка” – численими бархатистими  квітками пурпурно-фіолетового кольору. «Ефіопія”- з  синьо-фіолетовими квітками, що покривають кущ протягом 2,5 місяців, ”Шаляпін” — з великими світло-бузковими квітками та білою смугою по центру чашолистиків та ін.

Вражають своєю красою та вишуканістю сорти чисто-білого та перлинного забарвлень оцвітини — ”Сєрєбряний Ручєьок”, ”Карелія”, ”Метелиця”, ”Перламутр”, ”Льдінка”, ”Біла Ніч”, ”Вілія” (з ніжно-рожевою смугою).

Займаючись клематисами, Марія Федорівна детально розробила методику їхнього розмноження щепленням. Такий спосіб дозволяє повніше використовувати матеріал, що залишається від обрізки лоз. Краще робити щеплення пізньої осені, коли у квітникарів вивільняється час після напружених весняних та літніх робіт.

Коли почалося масове цвітіння гібридних сіянців клематисів, Марія Федорівна була вже тяжко хвора. Останні 8 років життя Марія Федорівна була прикута до ліжка. Завдяки старанням сина та його дружини багато сіянців клематисів було передано на держсортовипробування, багато хто отримав статус сорту.

Людина щедрої душі, беззавітно віддана квітникарству, М. Ф. Шаронова вважала своїм обов’язком ділитися всім, що знала і вміла сама, з учнями та друзями, до яких належать естонські селекціонери Ківістики.

Успішний приклад  аматорської селекції клематисів це робота М.Ф. Шаронової. Зайнявшись цією культурою у 70-річному віці, вона встигла вивести багато цінних гібридів із надзвичайно яскравим забарвленням. І хто знає, можливо саме це останнє, але таке плідне захоплення і продовжило її життя до 102 років.

Померла Марія Федорівна Шаронова 1987р.

Інформація з журналів ”Цвєтоводство”

СОРТИ СЕЛЕКЦІЇ  М.Ф.ШАРОНОВОЇ:
1 ‘Aili’, 2 ‘Anna German’, 3 ‘Baikal’, 4 ‘Belosnezhka’, 5 ‘Belyi Gnom’, 6 ‘Charovnitsy’, 7 ‘Dasha’, 8 ‘Deviatyi Val’, 9 ‘Efiopiia’, 10 ‘Fialka’, 11’Georg Ots’, 12 ‘Gornoe Ozero’, 13 ‘Kontrast’, 14 ‘Kuba’, 15 ‘Lebedinoe Ozero’, 16 ‘Lemeshev’, 17 ‘Malysh’, 18 ‘Merkurii’, 19 ‘Mister Iks’, 20 ‘Negus’, 21 ‘Nimfa’, 22 ‘Perlamutr’, 23 ‘Pervyi Sneg’, 24 ‘Pribaltika’, 25 ‘Radischev’, 26 ‘Serebrianyi Rucheek’, 27 ‘Severnoe Siianie’, 28 ‘Sirenevye Snovideniia’, 29 ‘Snegopad’, 30 ‘Stasik’, 31 ‘Taina’, 32 ‘Tridtsat Tri Bogatyria’, 33 ‘Tuchka’, 34 ‘Uno’, 35 ‘Verera’, 36 ‘Viliia’, 37 ‘Vitalik’

Стефан Франчак

 Стефан Франчак родился в 1917 году в очень большой сельской семье. В семье было 14 детей и все трудились на родительской ферме. Стефан Франчак учился в сельскохозяйственном колледже, который закончил 1938г, а затем в 1946г закончил животноводческий колледж и два года работал преподавателем. Так как семья Стефана Франчака была очень религиозной он ушел в монахи. В монастыре брат Стефан занимался выращиванием фруктов, овощей и цветов. Около 60 лет он был садовником в Иезуитском Теологическом колледже в Варшаве.
Благодаря любви к растениям брата Стефана, его трудолюбию, сад иезуитского колледжа стал известным в Польше. Брат Стефан собрал в саду коллекцию из более 900 видов и сортов декоративных растений, особо уделяя внимание клематисам, ирисам и лилейникам. Сад находился на тяжелых глинистых почвах, но брат Стефан для клематисов выкапывал глубокие траншеи заполняя их компостом с хорошей почвой и торфом.
Монах-садовник Стефан Франчак увлекшись клематисами занялся их селекцией. Прежде чем дать название новому сорту и познакомить с ним цветоводов брат Стефан несколько лет изучал и наблюдал за ними. Первый сорт был получен в 1975г. За короткий срок первые сорта клематисов Стефана Франчака: Ян Павел II, Кардинал Вышинский, Варшавска Найк, Каспер, Ядвига Тереза приобрели мировое признание, благодаря тесному сотрудничеству брата Стефана с английским специализировнным питомником Джима Фиска (многие селекционеры ему первому посылают для проверки и интродукции свои новые сорта).
Селекцией клематисов брат Стефан занялся в шестидесятилетнем возрасте. При выведении новых сортов важными факторами для него были красота цветка, его форма, цвет, обильность цветения, устойчивость к болезням и морозу. Появление его каждого нового сорта это чудо. К своему 90-летию брат Стефан Франчак вывел и зарегестрировал около 70 великолепных сортов клематиса. Он является одним из лидеров селекционеров по количеству выведенных чудесных сортов. Название многих из них связано с выдающимися представителями польской церкви и знаменательными событиями польской истории. Многие сорта клематисов брата Стефана в течение последних двадцати лет получили высокие оценки и награды на международных выставках и занимают лидирующие позиции на рынке клематисов.
Первый зарегистрированный сорт Ян Павел II- его уникальность в том, что в течение цветения окраска цветка меняется. Сначала лепестки полупрозрачные, как жемчужные. Позднее в июле-августе на чашелистиках проявляется розовый след, а в сентябре-октябре уже четкая розовая полоса. Сорт был назван в честь соотечественника Стефана Франчака- Папы Римского Яна Павла II.
Сорт клематиса Ян Павел II, показанный на международной выставке в Челси в 1982 году, считается самым популярным культиваром в мире и по сегодняшний день.

Стефан Франчак  автор многих прекрасных, известных и выращиваемых во всем мире сортов клематисов,  был прекрасным человеком  и садовником. В марте  2009 года  президент Польши Л. Качинский наградил Брата С. Франчака Командорским Крестом Ордена Возрождения Польши за выдающиеся достижения в сфере выращивания декоративных растений, за вклад в мировые наработки ландшафтного дизайна.

Большую утрату понесли любители клематисов всего мира- 6 июля 2009 года, в городе Гдыня (Польша) умер знаменитый польский селекционер клематисов- монах Стефан Франчак.

СОРТА, ВЫВЕДЕННЫЕ  Стефаном  Франчак

‘Ada Sari’,’Agnieszka’,’Alicja’,’Ania’, ‘Baltyk’, ‘Beata’, ‘Czarna Madonna’, ‘Blekitny Aniol’, ‘Bozena’, ‘Danuta’, ‘Dominika’, ‘Dorota’, ‘Dunajec’, ‘Emilia Plater’, ‘Ewa Franczak’, ‘Fryderyk Chopin’, ‘Gabriela’, ‘General Sikorski’, ‘Grazyna’, ‘Honorata’, ‘Izabela’, ‘Jadwiga Teresa’, ‘General Sikorski’,’Jagienka’, ‘Jan Pawel II’, ‘Joanna’, ‘Jolanta’, ‘Juliusz Slowacki’, ‘Justnya’, ‘Kacper’, ‘Kalina’, ‘Kamila’, ‘Kardynal Wyszynski’, ‘Karolina Kozka’, ‘Kasia’, ‘Kiepura’, ‘Kujawiak’, ‘Laura’, ‘Lidia’, ‘Ludmila’, ‘Marta’, ‘Matka Siedliska’, ‘Matka Teresa’, ‘Matka Urszula Ledochowska’, ‘Mikolaj Kopernik’, ‘Moniuszko’, ‘Monte Cassino’, ‘Olenka’, ‘Perla Baltyku’, ‘Piotr Skarga’, ‘Polish Spirit’, ‘Regina’, ‘Renata’, ‘Rozalia’, ‘Sabina’, ‘Siostra Faustyna’, ‘Slowianka’, ‘Slowik’, ‘Solina’, ‘Sonia’, ‘Sylwia’, ‘Sympatia’, ‘Syrena’, ‘Telimena’, ‘Wanda Rutkiewicz’, ‘Warszawska Nike’, ‘Westerplatte’.

Щепан Марчинский

Щепан Марчинский родился в 1946 г в Варшаве. В 1969г. окончил факультет садоводства  Варшавского сельскохозяйственного Университета, а в 1974 получил степень кандидата естественных наук.

Учился в Америке, изучал работу питомников в Голландии. Опубликовал 15 научных работ, более 100 статей, автор книги “Клематис и другие садовые лианы” (2008). Щепан Марчинский имеет наибольший питомник декоративных растений в Польше в г.Прушков, который основан в 1989 году. Площадь питомника около 10га, из них 6га занято контейнерным производством, основная культура- клематисы. В коллекции  450 сортов и видов клематисов, но в реализации 250 сортов с большими и маленькими цветками. Услугами этого питомника пользуются многие садовые центры, питомники и магазины мира. Многие сорта клематисов из нашей коллекции были приобретены в этом питомнике.

Щепан Марчинский  член Международной ассоциации клематисоводов(I Cl S),  с 2004 по 2008 год был ее президентом,  член Британского общества клематисоводов,  член союза Польских Питомников(1997-2007г был председателем этого союза).

Последние годы Щ. Марчинский ведет активную селекционную работу и радует цветоводов новыми  великолепными сортами. Многие сорта Щ.Марчинского имеют награды.

.СОРТА, ВЫВЕДЕННЫЕ  Щепаном Марчинским

‘Barbara’, ‘Hania’, ‘Julka’, ‘Jerzy Popieluszko’, ‘Lech Walesa’, ‘Polonez’,  ‘Solidarnosc,  Mazury,  Mazowsze, Azure Ball’‘, ‘Blue Explosion’,  ‘Blue Pillar’, ‘Innocent Glance’, ‘Maria Sklodowska Curie’,  Stefan Franczak’, Viva Polonia’ и другие.