Княжики

У світі існує понад  4000 сортів та близько 300 видів клематисів, серед яких кожен квітникар може вибрати сорти для облаштування затишних куточків у своєму саду.
Любителі квітів хочуть, щоб їхній сад радував рясним цвітінням з ранньої весни і до пізньої осені. Коли мова йде про клематиси, то багато хто думає, що ці ліани прикрашатимуть їх сад своїм цвітінням лише протягом літа. Але яскравий феєрверк, у вашому весняному саду у квітні-травні, може створити група клематисів Atragene (княжики). У цей період на клематисах інших груп тільки розпускається листя, а княжики починають радувати своїм рясним цвітінням. Протягом літа, на пагонах поточного року, цвітіння повторюється, але не таке рясне. Після цвітіння кущі княжиків прикрашені пухнастими супліддями.
Княжики мають дрібне, мичкувате, тендітне коріння.
Пагони княжиків дерев’янисті, за опору чіпляються черешками листя.
Листя княжиків трійчасте і двічі-трійчасте, краї зубчасті.
Квітки пониклі, широко розкриті дзвоники. Чашолистків 4-8, ланцетно-яйцевидні. У середині квітки численні стамінодії – це недорозвинені тичинки у формі пелюсток. Є сорти княжиків із короткими стамінодіями та довгими. Якщо стамінодії трохи коротші за чашолистки, то такі квітки княжиків вважають напівмахровими і махровими.

      
Після цвітіння на кущах княжиків утворюються пухнасті супліддя. Плід-горішок з довгим опушеним носиком.
Княжики дуже витривалі, маловибагливі до умов вирощування. Найкраще ростуть на помірно вологих ґрунтах. У саду можуть рости  на сонячних місцях і  півтінь, з усіх груп клематисів княжики найкраще справляються з нестачею світла.
Княжики не вимагають обрізки, тому що квітують на минулорічних пагонах. З часом на кущах роблять санітарну (вирізають лише поламані, слабі, сухі пагони) та омолоджуючу обрізку. Якщо кущі княжиків сильно розрослися, то можна прорідити пагони або після цвітіння обрізати їх на потрібну висоту, але не нижче 0,8-1м.
Вони мають високу зимостійкість та зимують на опорах без укриття на всій території України.

Одна з важливих особливостей княжиків, на відміну від великоквіткових клематисів, це стійкість до хвороб.
Княжики є вихідцями з дикої природи, де ростуть у різних умовах – в лісах, на галявинах, на кам’янистих ділянках. З огляду на це, їх можна садити не лише біля альтанок, арок, пергол, огорож, а й прикрасити навесні каскадами милих квіток княжиків дерева, чагарники та хвойні. У саду каменів їх можна використовувати, як ґрунтопокривні рослини. На відміну від клематисів інших груп, княжики при посадці заглиблюють на 1-2см нижче, ніж вони росли у контейнері.
У кожного з нас різні уподобання, але княжики, на нашу думку, не залишать нікого байдужим. Кущі княжиків декоративні протягом всього періоду вегетації. Навесні їх прикрашають каскади кокетливих махрових дзвіночків. З весни і до пізньої осені на пагонах княжиків гарне ажурне листя, а протягом літа кущі прикрашають пухнасті супліддя, що утворилися після весняного цвітіння і нові квітки-метелики, які тремтять від подиху вітерця.

Посадіть у своєму саду княжики і ви полюбите їх так само, як ми.