Увага! Якщо Ви плануєте розмножувати клематиси для продажу, то треба пам’ятати, що деякі із зарубіжних сортів мають мітку PBR(Plant Breeder’s Rights), яка вказує на те, що без відповідного дозволу розмножувати ці сорти заборонено!
Клематиси розмножують насінням, зеленими і здерев’янілими живцями, щепленням живця до відрізка кореня, розподілом куща. Дрібноквіткові та видові клематиси розмножують, як правило, насінням. Вони стійко зберігають свої особливості з покоління в покоління. Великоквіткові сорти клематисів розмножують, як правило, вегетативним шляхом. Так як насіннєве потомство не зберігає особливостей сорту, має слабкий та тривалий період схожості (від 6 до 18 місяців). Тому великоквіткові клематиси розмножують вегетативно, а насіннєве потомство використовують лише селекціонери. Розмноженням великоквіткових клематисів та їх реалізацією займаються деякі спеціалізовані квітникарські господарства, а також квітникарі-аматори.
ПОДІЛ КУЩІВ КЛЕМАТИСІВ
Найпростіші способи розмноження клематисів це поділ дорослого куща та вкорінення відводків.
Коли ви ділите 5-6 річний кущ, то необхідно, щоб кожна поділка мала один або кілька пагонів з коренем.
РОЗМНОЖЕННЯ КЛЕМАТИСІВ ВКОРІНЕННЯМ ВІДВОДКІВ
При укоріненні відводків необхідно влітку або восени, пагін або кілька пагонів, вкласти у вириту, поряд з кущем, канавку глибиною 5-10 см. Зверху засипати пухкою землею, кінець пагона вивести назовні. Прикопані відводки потрібно постійно поливати. Через 1-2 роки молоді рослини можна відокремлювати від маточного куща.
ЩЕПЛЕННЯ КЛЕМАТИСІВ
Щеплення — один із методів вегетативного розмноження клематисів. Його виконують щепленням зеленого або здерев’янілого живця до кореня клематису. Суть щеплення полягає в наступному: коріння підщепи виконує свою роль на початковому етапі до тих пір, поки щеплення не утворює власне коріння. Для підщепи використовують коріння сортових клематисів або коріння сіянців. Для щеплення застосовують живець сортового клематису з одним вузлом і довжиною 4-6 см.
Щеплення зеленим живцем проводять у період вегетації, а здерев’янілим протягом усього зимового періоду, коли квітникар більш вільний. Для зимового щеплення можна використовувати пагони після осінньої обрізки, які було шкода зрізати на живці влітку під час цвітіння. Та й заготовити необхідну кількість підщеп для зимового щеплення легко, тому що при осінній пересадці або розподілі кущів завжди є можливість відокремити коріння від саджанця. Тому багато квітникарів віддають перевагу саме цьому способу. Наші перші саджанці клематисів були розмножені саме цим способом — способом зимового щеплення.
Для сортів, що важко укорінюються, цей метод розмноження виявляється єдиним.
Техніка щеплення клематисів мало відрізняється від загальноприйнятої у квітникарстві та садівництві. Заготовлені підщепи та щепи зберігають у підвалі або прикопі. За два тижні до початку щеплення коріння заносять у приміщення, поміщають у вологу хвойну тирсу або торф. Щеплення починають робити, коли коріння прийде у фізіологічно активний стан (вони матимуть білі конуси росту). Зробивши косий зріз довжиною 2,5-3см на корені та живці, їх з’єднують так, щоб шари камбію збігалися, обв’язують еластичним матеріалом або ниткою. Щеплені рослини висаджують у ящики або горщики і до зрощення прикривають плівкою. Основна умова гарного зрощення: добре розвинене коріння, здоровий живець, чистий зріз, якісна обв’язка. Оптимальна температура 18 … 25 ° С і вологість повітря 85%. Зростання відбувається протягом 3-4 тижнів.
ЖИВЦЮВАННЯ КЛЕМАТИСІВ
